Застава у кримінальному процесі: проблеми і ризики в Україні

Вступ до проблеми

Нещодавня справа Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) знову привернула увагу до механізму застави у кримінальному процесі. Олександр Абакумов, керівник підрозділу детективів НАБУ, у своїй публікації у Facebook зазначив, що виникають серйозні проблеми, коли великі суми грошей за підозрюваних вносять сторонні компанії, і походження цих коштів залишається під питанням.

Роль застави в судовому процесі

Застава призначена для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків, що, у теорії, повинно запобігти можливості його втечі. Однак Абакумов акцентує увагу на тому, що у складних корупційних справах механізм застави може використовуватися неналежним чином.

Справи «Мідас» та зловживання

В контексті справи «Мідас» стало відомо, що застави за високопосадовців могли вносити компанії, що не були пов’язані з підозрюваними і часто не могли пояснити, чому саме вони йдуть на такі фінансові дії. Мова йде про сотні мільйонів гривень.

Механізм зловживання

Абакумов описує процес, коли кошти, отримані кримінальним шляхом, фактично перетворюються у безготівкові гроші на рахунках цих компаній, після чого вони стають заставодавцями. Таким чином, застава стає не лише способом звільнення підозрюваного, а й окремою прибутковою послугою, з винагородою від 10% до 30% від суми застави.

Як це впливає на суспільство?

Фактично застава переходить у плоскість платні за мовчання, стаючи видатками кримінального середовища. Ситуація ускладнюється, коли учасники злочинної діяльності, сплативши заставу, отримують можливість уникнути законного покарання, що ставить під загрозу правосуддя.

Необхідність реформ

Абакумов пропонує, щоб фінансовий моніторинг сприяв встановленню походження коштів ще до того, як вони вносяться як застава. Серед питань, які потребують уваги, він згадує про законопроект № 15388, зареєстрований 8 липня 2026 року, який пропонує зміни в законодавстві.

На його думку, можливість вийти під заставу не є проблемою, проте виникає серйозний ризик, коли кошти кримінального походження використовуються для звільнення осіб, пов’язаних із злочинною діяльністю. Це може підриває саму суть запобіжного заходу, перетворюючи його на інструмент захисту незаконних активів.

Висновки

Проблема з заставами є важливим питанням для розвитку судової системи в Україні. Врахування нових реалій і підходів до фінансового моніторингу може суттєво вплинути на ефективність покарання за корупційні злочини. Слід очікувати, що законодавчі ініціативи сприятимуть створенню прозорого механізму, що унеможливить використання застави в злочинних цілях.