Спектр заходів для підтримки бізнесу після атак на логістичну інфраструктуру

Криза в логістичному секторі: уряд реагує на виклики

Прем’єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній, наслідком якої стали нові ініціативи уряду у світлі серії російських ударів по складській інфраструктурі.

Активація державних ресурсів

Одним із ключових кроків стане надання бізнесу доступу до державних приміщень для розосередження складських потужностей. За словами Прем’єра, Міністерство економіки, АРМА та Фонд державного майна повинні впродовж трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.

«Наша головна мета — забезпечити безперебійні поставки продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, особливо для прифронтових регіонів», — підкреслив Корецький.

Фінансова підтримка бізнесу

Серед майбутніх заходів — планується також проведення наради з Національним банком та профільними міністерствами, щоб обговорити механізми кредитної підтримки підприємств.

Додатково, Кабмін працює над питаннями децентралізації міжнародної логістики, розширення митного коридору та створення дієвих механізмів страхування воєнних ризиків за підтримки міжнародних партнерів. «У нинішніх умовах війни стандартні підходи не працюють — нам потрібні швидкі та нестандартні рішення», — зазначив Корецький.

Оптимізація бізнес-процесів

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, Данило Гетманцев, підтримав ініціативи щодо додаткової допомоги, особливо у контексті російських обстрілів. Він відзначив важливість надання підприємствам приміщень для складів, запуску ефективної системи страхування воєнних ризиків і розширення доступу до державних кредитів у рамках програми «5−7-9».

«Зараз недоречно переглядати умови еквайрингу, бо це може створити додаткове навантаження на підприємців», — додав він.

Фінансові механізми відшкодування

Водночас, Гетманцев зазначив, що можливостей для прямої компенсації збитків бізнесу з державного бюджету наразі немає. Основним джерелом відшкодування в майбутньому повинні стати репарації, які Росія зобов’язана буде сплатити за завдані Україні збитки.

Втрачені об’єкти та наслідки атак

Після нещодавніх атак росії на Київ і навколишні області, значно постраждали великі логістичні об’єкти українських компаній. Наприклад, Ірина Чечоткіна, співзасновниця Rozetka, повідомила про знищення найбільшого розподільчого центру в Броварах, який обробляв понад 100 тис. замовлень щодня.

Група «Епіцентр» також заявила про втрати в Києві та Калинівці, а також зупинення виробництва плитки через знищення одного з найбільших заводів. Інші компанії, такі як Novus, Нова пошта, Fozzy Group, також зазнали значних втрат від атак.

Усвідомлюючи всю серйозність ситуації, уряд України продовжує працювати над створенням ефективних рішень, які здатні підтримати бізнес у ці складні часи.