Диверсифікація нафтових маршрутів: нові виклики та можливості для Перської затоки

Вступ

Згідно з інформацією, наданою Euro News, країни Перської затоки активно розробляють нові нафтопроводи, що дозволяють обходити Ормузьку протоку для експорту нафти. Загострення геополітичних конфліктів між США, Ізраїлем та Іраном вимагає від виробників кардинальних змін у підходах до логістики експорту.

Ситуація з транспортуванням нафти

До початку війн в регіоні Ормузьку протоку проходило близько 15 млн барелів нафти щодня, що становило істотну частину глобальної морської торгівлі сировиною. Водночас, зараз країни навколо затоки реалізують щонайменше сім великих проєктів, спрямованих на перенаправлення поставок до Червоного моря, Оманської затоки та Суецького каналу.

Зростання цін на нафту

На тлі цих ризиків ціни на нафту знову зросли. Станом на зараз, ф’ючерси на Brent торгуються приблизно за $96 за барель, хоча в червні котирування опустилися до $72. Аналогічно, WTI зросла до приблизно $90 за барель.

Інфраструктура та інвестиції

Найбільші експортери в регіоні вже мають частину потрібної інфраструктури. Наприклад, Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West для транспортування нафти до порту Янбу на Червоному морі. Об’єднані Арабські Емірати також збільшують обсяги перевезення нафти до порту Фуджейра на узбережжі Оманської затоки.

Проте обидва маршрути майже досягли своїх резервних можливостей. Раніше їхня сукупна вільна потужність оцінювалася у 3,5−5,5 млн барелів на добу, а зараз вони працюють майже на межі можливостей.

Для підвищення експортних потужностей державна компанія ADNOC завершує будівництво нового трубопроводу вартістю $3 млрд, який дозволить додатково транспортувати понад 1,2 млн барелів нафти щодня до Фуджейри. Проте, за прогнозами аналітиків, введення в експлуатацію може затриматися до середини 2027 року через необхідність модернізації порту.

Перспективи Іраку

Ірак, чия економіка на 90% залежить від нафти, також планує значні зміни. У ході свого візиту до США іракський уряд уклав 48 угод з американськими компаніями на загальну суму понад $60 млрд.

Ризики альтернативних маршрутів

Однак нові маршрути транспортування нафти не позбавлені ризиків. Судноплавство через Червоне море, наприклад, часто опиняється під загрозою через атаки єменських хуситів. Цього тижня угруповання вчинило напад на два саудівські нафтові танкери, що вже призвело до перерв у роботі транспортної інфраструктури.

Висновки та прогнози

Текуча криза підкреслює, що надмірна залежність світового нафтового ринку від одного важливого транспортного вузла стає все більш ризикованою. Навіть якщо ситуація в Ормузькій протоці стабілізується, країни Близького Сходу, ймовірно, збережуть курс на диверсифікацію маршрутів.

Для світового ринку це означає необхідність масштабних інвестицій у нову інфраструктуру та поступове переформатування глобальної карти постачання енергоносіїв. На стабільність нафтового ринку і майбутню динаміку цін дедалі більше вплине логістика, а не тільки обсяги видобутку.