Великі збитки українських банків через агресію Росії: аналіз ситуації
Оцінка збитків
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) оцінив збитки, які українські банки зазнали через російську агресію, у 82,5 мільярда гривень. Ця оцінка охоплює 71 банк, які перебувають або перебували в управлінні Фонду, про що повідомила народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк.
Варто зазначити, що ця сума може зростати, оскільки триває процес встановлення та документування збитків. ФГВФО формує доказову базу для подальшого стягнення шкоди з держави-агресора в рамках компенсаційних і репараційних механізмів.
Судові позови та висновки
Торік, у червні 2026 року, Фонд повідомив про передачу матеріалів до Міжнародного реєстру збитків для України, у яких йдеться про втрати банків через війну, зруйноване майно, втрачені застави та проблемні активи на окупованих або прифронтових територіях.
Протягом 2025 року ФГВФО подав чотири нові позови проти Росії на загальну суму 7,37 мільярда гривень. Частина справ вже завершена змістовними рішеннями на користь Фонду, сумарно стосуються 2,44 мільярда гривень. Одне з помітних рішень стосується збитків Промекономбанку, де Господарський суд Києва у грудні 2025 року задовольнив позов на 651 мільйон гривень.
Найбільший позов у 2025 році був поданий щодо ВТБ Банку, колишньої дочірньої структури російського державного банку, з вимогою на 3,11 мільярда гривень. В середині 2026 року «Мінфін» повідомляв, що рішення Господарського суду Києва щодо ВТБ Банку перевищило цю суму.
Юридична база для компенсації
Станом на кінець 2025 року в судах перебували позови ФГВФО проти Росії на загальну суму майже 10 мільярдів гривень. У судах ФГВФО документально підтверджує, що саме війна, окупація, знищення активів, втрата застав і неможливість працювати на частині територій стали причинами збитків банків. Це має принципове значення для формування юридичного ланцюга: агресія Росії → втрата активів банку → збитки кредиторів і вкладників → вимога до держави-агресора про відшкодування.
Наразі рішення українських судів не приносять реальних грошей, адже Росія не виконує їх добровільно. Однак ці рішення можуть стати важливим підтвердженням для майбутніх компенсаційних механізмів.
Чому це важливо для банківського сектору
Позови ФГВФО є частиною більш широкої стратегії України з фіксації збитків, завданих війною. Чим краще документовані втрати, тим сильнішою буде позиція України у впровадженні механізмів компенсації. Для банківського сектору ці справи також важливі в контексті репутації, адже вони розмежовують воєнні втрати від класичних проблем банківського нагляду та менеджменту.
Фонд уже передав до Міжнародного реєстру збитків документи, зокрема щодо Промекономбанку та ВТБ Банку. Це свідчить про поступове переходження банківських втрат з площини внутрішніх судових рішень у міжнародну систему документування шкоди, спричиненої російською агресією.
