Законодавчі зміни для цифрових платформ в Україні: що впровадили у 2026 році
Зміни у законодавстві про цифрові платформи
Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт 15111-д, який стосується автоматичного обміну даними про доходи з цифрових платформ. Це документ вводить широке визначення терміна “цифрова платформа” та регулює питання оподаткування таких сервісів.
Норми щодо мита на граніт і інші камені
В процесі підготовки до другого читання до законопроєкту були введені нові норми, які не стосуються безпосередньо цифрових платформ. Зокрема, запроваджується вивізне мито на деякі види каменю, включно з гранітом в різних формах (необробленого, начорно обробленого та розпиляного). Це рішення передбачає фіксовану ставку мита у розмірі 0,3 євро за кілограм, і буде діяти на протязі 10 років.
Згідно з поясненнями законодавців, запровадження мита має на меті захист суттєвих інтересів національної безпеки України, відповідно до норм Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1994 року. Очікується, що нова норма почне діяти через 45 днів після публікації закону.
Регулювання продажу підакцизних товарів
Окрім цього, закон передбачає, що постачальники електронних комунікацій зобов’язані обмежувати доступ до платформ, які не зареєстровані належним чином, або займаються незаконним продажем підакцизних товарів, таких як алкоголь чи тютюн. Це створює нову вертикаль контролю за онлайн-продажами.
Продаж алкоголю та тютюнових виробів через інтернет можливий лише за наявності у продавця ліцензії на відповідний вид діяльності. Закон також передбачає створення державного реєстру, куди ліцензіати будуть зобов’язані внести дані про свої вебсайти та мобільні застосунки.
Ідентифікація віку покупців
Важливим моментом у регулюванні продажу є вимога про ідентифікацію віку покупця перед придбанням підакцизних товарів. Ідентифікація має відбуватись через електронні паспорти або за допомогою технологій, таких як розпізнавання обличчя.
Карантин для порушників
В разі виявлення порушення, ДПС має право приймати рішення про обмеження доступу до сайтів, які не потрапили до реєстру. Процедура обмеження доступу має бути оперативною з тим, щоб забезпечити виконання вимог закону у максимально короткі терміни.
Штрафи за порушення
За невиконання вимог щодо обмеження доступу до сайтів-порушників встановлюється штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів, що складає 34 000 грн. За повторне порушення впродовж року – 4000 мінімумів або 68 000 грн.
Основні висновки
Закон № 15111-д, ухвалений 9 червня, широко стосується як українських, так і міжнародних цифрових сервісів, зокрема таких, як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber. Це крок до узгодження правил гри на ринку цифрових послуг в Україні.
