Північний апеляційний господарський суд підтвердив арешт активів Жеваго
20 травня 2026 року Північний апеляційний господарський суд України в черговий раз підтвердив правомірність арешту активів екс-власника банку «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго. Цей арешт був ініційований Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з метою забезпечення свого позову проти Жеваго на суму 46 мільярдів гривень, що пов'язано із збитками, завданими як банку, так і його кредиторам у рамках справи № 910/268/23.
Обґрунтування арешту
Арешт активів був обгрунтований порушенням Костянтином Жеваго норм законодавства, а саме статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів». Як бенефіціар неплатоспроможного банку, Жеваго зобов'язаний був надати повну інформацію про свої активи та фінансові зобов'язання за вимогою Фонду, проте не виконав цього зобов'язання.
Схеми виведення коштів
ФГВФО наводить дані, що ексвласник протягом тривалого часу намагався приховати факти володіння активами, які в майбутньому можуть бути використані для задоволення позовних вимог. «Збереження активів є одним із найважливіших пріоритетів у справах проти пов’язаних осіб. Ці справи, як правило, тривають роками, і колишні власники банків часто намагаються ухилятися від повернення боргів», — підкреслив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков.
Станом на сьогодні
Всі українські активи Костянтина Жеваго залишаються заарештованими. Володіння цими активами здійснюється через гірничорудну компанію Ferrexpo AG, що додає складності до процесу повернення коштів.
Фонд подав позов 4 січня 2023 року до Господарського суду Києва щодо відшкодування збитків, завданих банку та кредиторам, через схеми виведення коштів. Зокрема, це включає систематичне кредитування пов'язаних компаній без відповідного забезпечення та неналежне перерахування коштів, в результаті чого отримані кредити не були повернуті.
Іноземний суд і подальші дії
У 2023 році англійський суд також підтвердив достатність підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго, засвідчивши його зобов'язання не ухилятися від участі у судовому процесі в Україні. Проте іноземний суд дійшов висновку, що не має юрисдикції розглядати цю справу, через необхідність застосування українського законодавства.
Ці події підкреслюють складність і затяжність процесів, пов'язаних з поверненням активів в Україні, і важливість дотримання законодавства для забезпечення прав кредиторів.
