Казахстан відмовився сприяти стягненню $1,4 млрд з Газпрому

Казахстанська позиція щодо арбітражного рішення

Міністерство юстиції Казахстану не сприятиме стягненню з російського «Газпрому» приблизно $1,4 млрд за арбітражним рішенням у справі «Нафтогазу». Про це повідомив міністр юстиції Казахстану Єрлан Сарсембаєв 25 травня.

Особливості арбітражного рішення

Міністр зазначив, що ухвала була винесена в односторонньому порядку без участі відповідача. Це рішення не є фінальним, і «Газпром» має право оскаржити його у встановлені строки. Після цього справа буде розглянута детально в суді з участю обох сторін, тому говорити про виконання наразі передчасно.

«Казахстан не буде використовуватися як „транзитний майданчик“ для виконання рішень, які не мають юридичного зв’язку з його юрисдикцією», — додав він.

Юридичні підстави та національне законодавство

Сарсембаєв підкреслив, що у даній справі відсутні ключові підстави для розгляду в Міжнародному фінансовому центрі Астана (МФЦА): «Газпром» не є учасником центру, спірна угода не укладалася в його межах, а застосовне право не належить до юрисдикції МФЦА. Крім того, сторони не погоджували передачу спору до цього суду.

Він нагадав, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Водночас їхнє виконання відбувається відповідно до національного процесуального законодавства. Для Казахстану це Цивільний процесуальний кодекс, який визначає, що заява про примусове виконання подається за місцем розгляду спору, реєстрації боржника або місцем знаходження його майна.

Обгрунтування юрисдикції

Сарсембаєв пояснив, чому справа розглядається в суді МФЦА. Будь-яка сторона має право звернутися до суду, але це не гарантує наявності юрисдикції. Наразі процес не завершено — суд повинен вислухати позиції обох сторін і винести остаточне рішення.

Контекст конфлікту між Нафтогазом та Газпромом

Нафтогаз був зобов’язаний організовувати транзит природного газу територією України для Газпрому до 1 січня 2025 року відповідно до угоди, укладеної в 2019 році. Проте в травні 2022 року, внаслідок дій російських окупаційних сил, організація транзиту газу через точку «Сохранівка» стала неможливою. Нафтогаз продовжив транзит через пункт «Суджа», але Газпром відмовився сплачувати за зобов’язаннями.

У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітраж у Швейцарії, який у червні 2025 року ухвалив остаточне рішення, визнавши Газпром відповідальним за невиконання зобов’язань. У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії підтвердив це рішення. Оскільки Газпром добровільно не виконав свої зобов’язання, Нафтогаз розпочав кампанію зі стягнення активів боржника у різних юрисдикціях.