Посадовці України масово ігнорують антикорупційні декларації

Системне порушення антикорупційних стандартів

Все більше українських посадовців ігнорують антикорупційне законодавство, подаючи електронні декларації без зазначення місця проживання. При цьому багато з них мають значні доходи, володіють предметами розкоші та величезними заощадженнями, але на папері продовжують бути безхатьками. Таку інформацію оприлюднила інформаційна платформа NGL.media 13 квітня.

Обов’язки щодо декларування

Згідно з антикорупційним законодавством, кожен посадовець зобов’язаний подавати декларацію на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Ця декларація має складатися з 16 розділів, в яких потрібно зазначити інформацію про себе, членів родини, доходи, заощадження, кредити та деталі щодо рухомого і нерухомого майна.

Серед обов’язкових відомостей – усі будинки, квартири, земельні ділянки, гаражі, паркомісця, а також інші об’єкти нерухомості. Форма власності не має значення: відзначати потрібно як власне, так і орендоване майно або те, яке використовується безкоштовно.

Статистика порушень

На думку Сергія Миткалика, голови ГО «Антикорупційний штаб», нехтування цими вимогами є ознакою системного саботажу. Протягом останнього року понад 64 тисячі українських посадовців подали декларації, не вказавши жодну нерухомість. Дослідження показало, що 46 тисяч держслужбовців роблять це систематично протягом двох років.

Лідерами за кількістю недекларованого житла виявилися представники місцевої влади та комунальних підприємств, зокрема 9,5 тисяч осіб. Також серед порушників значна кількість військовослужбовців і правоохоронців – по 7,3 тисяч кожен. Додатково, дев’ятеро працівників Офісу Президента не вказали жодного об’єкта нерухомості.

Судова система та антикорупційні норми

Окремо стоять судді, чия зарплата стартує від 100 тис. грн, з яких лише в процесі вибіркового аналізу виявлено вісьмох, які формально не мають де жити.

Проблеми з контролем і покараннями

Згідно з аналізом даних НАЗК, пусті графи нерухомості можуть слугувати «червоними прапорцями» для перевірок. Однак на практиці, алгоритми часто надають перевагу невідповідностям у фінансових даних. Відсутність зазначення місця проживання рідко стає підставою для глибших перевірок. У НАЗК існує певна поблажливість до таких порушень, оскільки інспектори вважають, що чиновники просто не розуміють законодавства.

Таким чином, жодних кримінальних чи адміністративних проваджень за відсутність інформації про нерухомість, як правило, не відкриваються. Максимальні покарання, передбачені законом, скласти можуть до 450 тис. грн за дисциплінарні порушення, до 2,2 млн грн адміністративні, або ж кримінальну відповідальність, що вимагає довгого процесу доказування.