Куба оголосила масове звільнення ув’язнених на фоні енергетичної кризи
Уряд Куби ухвалив рішення про масове звільнення 2010 ув’язнених в рамках масштабної амністії. Цей крок, офіційно названий актом милосердя, відбувається на фоні серйозної енергетичної кризи, яка сталася через тривалу американську блокаду країни. Підвищений фінансовий тиск на пенітенціарну систему став ще однією причиною для ухвалення такого рішення, повідомляє агентство Bloomberg.
Згідно з інформацією, наданою державним виданням Granma, право на дострокове звільнення отримали ув’язнені, що демонстрували належну поведінку, відбули значну частину терміну покарання або мають хронічні захворювання. Під амністію потрапили також жінки, молоді люди, літні особи старше 60 років, іноземці та кубинці, які постійно проживають за кордоном.
Однак, незважаючи на помилування, уряд встановив жорсткі обмеження. Від амністії було виключено осіб, засуджених за вбивства, злочини сексуального характеру чи за незаконний обіг наркотиків. Рецидивісти, а також ті, хто вчинив крадіжки чи незаконне добування худоби, також залишаться за ґратами, оскільки такі дії розглядаються як загроза продовольчій безпеці Куби. Це вже п’ята подібна ініціатива з 2011 року, метою якої є розвантаження переповненої тюремної системи, що створює видимість гуманізму на фоні геополітичного тиску.
Варто зазначити, що це рішення співпало з критичним періодом для адміністрації президента Мігеля Діас-Канеля, оскільки «кампанія максимального тиску» зі сторони США фактично відрізала імпорт палива до Куби більш ніж на 90 днів. Наслідком цього стали тривалі відключення електроенергії та зростання соціальної напруги серед населення.
Ситуація покращилась лише після прибуття російського нафтового танкера до порту Матансас, що доставив першу значну партію пального за кілька місяців.
Незважаючи на триваючу енергетичну блокаду, дипломатичні контакти між Кубою та США залишаються обмеженими. Заступниця міністра закордонних справ Куби Хосефіна Відаль повідомила, що між країнами відбулася лише одна офіційна зустріч. Однак вона надіслала сигнал про можливу зміну курсу, заявивши про відкритість Куби до участі американського капіталу в економічному розвитку країни.
Енергетична криза досягла піку в лютому 2026 року після введення нових американських санкцій, що запровадили вторинні мита і обмеження для третіх країн і компаній, які постачають нафту до Куби. Це рішення фактично призвело до припинення постачання мексиканської нафти, що загрожувало американськими тарифами. Раніше вже були припинені поставки з Венесуели. Наслідки цього вплинули на всю економіку: у східних провінціях відключення світла тривали до 20 годин на добу, а туристична та авіаційна галузі зазнали значного удару через брак пального для літаків.
В даний час танкер з 730 000 барелями сирої нафти забезпечить кубинські потреби лише на 9-10 днів, тому це лише тимчасове рішення для країни, що переживає глибоку енергетичну кризу.
