Енергетична криза внаслідок війни в Перській затоці: аналіз ризиків для країн, що розвиваються

Вступ до кризи

Блокування Ормузької протоки та початок третьої війни в Перській затоці викликали серйозну енергетичну кризу, яка загрожує макроекономічною стабільністю країн, що розвиваються. Держави з сильним імпортозалежним енергетичним сектором та обмеженими фінансовими резервами вже запроваджують жорсткі заходи для обмеження споживання, прогнозуючи можливі найгірші сценарії. Таку інформацію зокрема поширив журнал The Economist.

Наслідки для країн

Бідні країни світу вже починають відчувати негативні наслідки перебоїв у постачанні енергоносіїв. Наприклад, у Непалі через тривалі черги за побутовим газом уряд запровадив нормування споживання. На Шрі-Ланці підприємства отримали рекомендації призупинити діяльність по середах для економії пального, а в Пакистані закрили школи, перевівши університети на дистанційне навчання.

Системні кризи

Подібні економічні труднощі вже переживали країни, що розвиваються, у 2022 році після початку війни в Україні. Тоді уряди європейських країн стали активно субсидувати енергетичний сектор, щоб захистити своїх громадян, однак це призвело до підвищення попиту на енергію та зростання цін, що негативно вплинуло на бідніші імпортуючі країни. Як наслідок, Шрі-Ланка оголосила дефолт, втративши більшість своїх валютних резервів, а Пакистан опинився на грані платіжного балансу.

Вразливість економік

Поточна ситуація з закриттям Ормузької протоки може спричинити ще більшу руйнівну кризу. Аналіз вразливості економік базується на двох чинниках: залежність від імпорту енергоносіїв та наявність фінансових резервів, які можуть допомогти у реагуванні на шок. Наприклад:

• Йорданія: Має високу вразливість і мінімальні резерви, однак підтримується політичними зв’язками з Заходом.
• Пакистан: Витрачає близько 4% свого ВВП на імпорт нафти та газу, 90% яких походять з Близького Сходу.
• Єгипет: Витрати на енергоносії складають близько 3% ВВП, отримуючи значну частину з регіону.

Міжнародні грошові перекази

Обидві ці країни також залежать від грошових переказів трудових мігрантів з країн Перської затоки, які становлять приблизно 5–6% їхнього ВВП. Якщо війна призведе до паралічу місцевих ринків праці, ці потоки можуть суттєво зменшитися. Це підвищить рахунки за імпорт на тлі падіння валютних надходжень, що можна вважати важливим фактором для розширення дефіциту поточного рахунку.

Стан резервів

Поточні резерви обох держав є критично низькими: у Пакистану вони покривають менш ніж три місяці імпорту, тоді як зовнішній борг Єгипту становить 29 млрд доларів, тобто більше 50% його золотозаводових резервів. У ситуації, коли глобальні інвестори виводять капітал із ринків, платіжний баланс може швидко або навіть неминуче стабілізуватися.

Ризики для інших країн

Бангладеш і Шрі-Ланка також стикаються з ризиками, незважаючи на помірний рівень залежності від близькосхідної нафти. Валютних резервів Бангладеш недостатньо для покриття тримісячного імпорту, а Шрі-Ланка вже мала проблеми з дефолтом у 2022 році.

Проте деякі країни, як Таїланд і Непал, мають достатні резерви, щоб пом’якшити негативний вплив. Наприклад, Таїланд тримає стратегічні запаси нафти на 100 днів споживання та може забезпечити себе валютними запасами на понад сім місяців імпорту.

Виробництво та продовольча криза

Навіть якщо країнам вдасться уникнути безпосередніх економічних криз, гуманітарні наслідки можуть бути серйозними. Дорожнеча азотних добрив, вироблених із природного газу, неминуче призведе до підвищення цін на продукти харчування, що особливо важливо для найбідніших регіонів. Всесвітня продовольча програма попереджає, що кількість людей, які можуть зіткнутися з гострою нестачею їжі, в 2026 році може зрости до рекордних значень, якщо конфлікт не завершиться швидко.

Висновок

Аналіз впливу війни в Перській затоці на ринки країн, що розвиваються, свідчить про серйозні ризики, пов’язані з дефіцитом енергоносіїв, загрозою продовольчої кризи та можливими дефолтами. Дослідження вказує на те, що фінансова підтримка та стабільність економічних ринків є критично важливими для уможливлення виходу з цієї складної ситуації.