Регулювання використання віртуальних активів у політичному фінансуванні в Україні

Експертний діалог про віртуальні активи

16 березня 2026 року відбувся експертний діалог на тему «Регулювання використання віртуальних активів у політичному фінансуванні», організований міжнародною організацією International IDEA. У заході взяла участь радниця Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з правових питань Віта Форсюк, яка представила позицію відомства щодо регулювання крипторинку в Україні.

Ризики прозорості фінансування

Обговорення доторкнулося до впливу віртуальних активів на політичне фінансування та пов’язані з цим ризики, зокрема псевдонімність криптотранзакцій та їх транскордонний характер. Ці фактори ускладнюють контроль за джерелами фінансування. Учасники звернули увагу на міжнародний досвід, зокрема практики Молдови та Румунії, а також обговорили прогалини в національному регулюванні.

Нове законодавство щодо віртуальних активів

Під час дискусії Форсюк також підкреслила основні підходи, закладені у новому законопроєкті щодо регулювання ринку віртуальних активів в Україні. Серед ключових інструментів, які пропонується впровадити, акцентується на:

• Підвищення прозорості операцій із віртуальними активами;
• Мінімізацію ризиків іноземного впливу на політичні процеси.

Ці ініціативи спрямовані на забезпечення прозорості у фінансуванні політичних партій та кандидатів перед майбутніми виборчими циклами.

Затримка законодавчих ініціатив

За словами голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Верховна Рада не встигне до кінця 2025 року ухвалити закон про віртуальні активи, що передбачає легалізацію та оподаткування доходів від криптовалюти. Це голосування планується на початку 2026 року.

Наразі Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні законопроєкт № 102325-д, який регулює легалізацію та оподаткування криптоактивів. Підготовка документу до другого читання триває, однак затримка викликана недостатньо чітким визначенням регулятора ринку у тексті закону. Парламентарі мають остаточно визначити, якому органу: Національному банку чи НКЦПФР, буде передано функції регулятора ринку криптоактивів.

Фінансові перспективи

Гетманцев раніше зазначав, що легалізація ринку віртуальних активів і запровадження оподаткування криптовалют можуть забезпечити додаткові надходження до державного бюджету у розмірі близько 14-15 млрд грн щороку.

Таким чином, обговорення даних ініціатив, а також визначення регулятора ринку, відіграватиме значну роль в розвитку фінансового сектору і забезпеченні прозорості політичного фінансування в Україні.