В Україні готують законопроєкт про реєстр рахунків та фінансовий нагляд
Законопроєкт № 14327: що він передбачає?
У Верховній Раді України на розгляд вноситься урядовий законопроєкт № 14327. Формально документ покликаний наблизити нашу країну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), проте його істинною метою є установлення безпрецедентно жорсткого фінансового нагляду. Важливою ідеєю законопроєкту є створення глобального реєстру банківських рахунків громадян, що значно розширює доступ силових структур до цих даних.
Переваги SEPA та поточні зміни
Приєднання до SEPA відкриває Україні доступ до величезного ринку, що налічує понад 500 мільйонів потенційних клієнтів. Для пересічного громадянина це означає, що транскордонні перекази (наприклад, до Італії чи Німеччини) стануть практично миттєвими та безкоштовними, адже процес буде повністю автоматизованим.
Законопроєкт, розроблений Кабінетом Міністрів та зареєстрований 23 грудня 2025 року, розглядається як останній крок перед офіційною подачею заявки до Європейської платіжної ради. Проте важливі зміни в нормативній базі стосуються не лише переходу до європейських стандартів.
Реєстр рахунків: нові виклики та можливості
Однією з ключових новацій законопроєкту є створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Хоча ця система не розкриватиме точні залишки на рахунках, вона надасть силовим структурам можливість автоматично отримувати дані про те, у якому саме банку та коли було відкрито рахунок чи сейф.
Подальші кроки для держави
Держава також планує посилити контроль за складними структурами власності, наближаючи законодавство до стандартів ФАТФ (Фінансова група за боротьбу з відмиванням грошей). Запровадження Реєстру кінцевих бенефіціарних власників стане необхідним кроком для забезпечення прозорості у бізнес-середовищі.
Законодавчі зміни: наслідки для бізнесу
Зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» фактично зобов’язують банки передавати Міністерству фінансів інформацію про рахунки, операції та баланси осіб, що претендують на державні виплати або вже їх отримують. У свою чергу, на бізнес можуть бути накладені нові суттєві штрафи, а відсутність правильного звіту може призвести до серйозних фінансових наслідків.
Запровадження фінансових викривачів та їхній захист
Також законопроєкт передбачає створення інституту“викривача” у сфері запобігання легалізації доходів. Сповіщення про правопорушення у цій галузі зможуть подавати не лише чинні співробітники, а й колишні працівники, що може підвищити ймовірність виявлення зловживань.
Критика документу та можливі ризики
Реакція на законопроєкт з боку головного науково-експертного управління та юристів є неоднозначною. Фахівці вказують на численні правові колізії та корупційні ризики, які можуть виникнути через недостатньо чітке формулювання норм та положень. Існує реальна загроза для приватності громадян, адже усі фінансові активності можуть бути доступні десяткам державних органів.
З ухваленням цього закону українці можуть звикнути до нових умов, що супроводжуються ширшими можливостями та більшими ризиками у веденні своїх фінансових справ.
