В Україні заходять на повну деанонімізацію Telegram-каналів
Нове законодавство для боротьби з дезінформацією
Українська влада розпочинає новий етап боротьби за контроль над інформаційним простором. 11 березня народна депутатка Ірина Геращенко повідомила, що на розгляд парламенту виноситься законопроєкт, який передбачає зобов’язання адміністраторів Telegram-каналів розкривати свої особисті дані. Якщо цей документ буде ухвалено, усі власники пабліків на цій платформі зобов’язані будуть публічно повідомляти про себе.
Причини законодавчої ініціативи
Причини цієї ініціативи влада аргументує спробами зменшити обсяги поширення анонімної дезінформації, яка особливо активізувалася в умовах зростання ризиків безпеки в країні. Це питання стало особливо актуальним після нещодавнього теракту у Львові, чию загрозливу природу відзначено висловленнями представників Офісу Президента. Зокрема, заступниця керівника Офісу Ірина Верещук наголосила на необхідності переглянути політику обмежень не лише для Telegram, але й для інших платформ, які дозволяють користувачам залишатися анонімними.
Створення підконтрольної комунікаційної платформи
Разом із законодавчими ініціативами, в Україні обговорюється ідея створення повністю державної комунікаційної платформи. Голова парламентського комітету з питань свободи слова, Ярослав Юрчишин, стверджує, що держава має всі технічні можливості для суттєвого обмеження функціонування Telegram в Україні. Він також зазначив, що Україна може розробити безпечний месенджер, здатний замінити іноземні програми для комунікації державних структур, медіа та бізнесу. Як основа для цього нового застосунка планують використовувати державний додаток «Дія».
Проблеми з реалізацією
Однак технічна реалізація ідеї «деанонімізації» Telegram без співпраці з адміністрацією платформи є практично неможливою. Історично, Telegram ігнорує запити урядів стосовно розкриття особистих даних адміністраторів каналів. Таким чином, єдиним реальним інструментом впливу на цю платформу залишаються спроби блокування трафіку на рівні українських інтернет-провайдерів.
Сумніви в успішності проекту
Підходи до створення «державного месенджера» також викликають багато запитань серед IT-експертів. Розробка та підтримка стабільної платформи, здатної безперебійно обробляти великі обсяги даних в реальному часі, вимагає значних витрат на сервера й інфраструктуру. Крім того, переходячи на платформу, яка повністю контролюється державою, медіа та бізнес ризикують зіштовхнутися з загрозами для комерційної таємниці, недоторканності джерел незалежних журналістів, а також загрозою тотального цифрового нагляду за громадянами.
