Військова і фінансова допомога Україні з Європи у 2025 році
Зростання підтримки з Європи
Протягом 2025 року військова допомога Україні з боку Європейського Союзу та окремих країн Європи зросла на 67% у порівнянні із середніми показниками 2022−2024 років. Загальна фінансова та гуманітарна підтримка збільшилася на 59%. Ці дані наведені в аналітичному звіті, підготовленому Кільським інститутом світової економіки (IfW) у співпраці з проектом Ukraine Support Tracker (UST).
Централізація фінансової допомоги
Однією з основних змін, зафіксованих у 2025 році, стала централізація фінансової підтримки на рівні Європейського Союзу. Якщо у 2022 році близько половини фінансових та гуманітарних ресурсів виділялося через механізми ЄС, то у 2025-му цей показник склав майже 90% — приблизно 35,1 мільярда євро. За словами керівника проекту UST Крістофа Требеша, це свідчить про зміну моделей фінансування, де дедалі більші потреби України покриваються переважно за рахунок позик та грантів від ЄС.
Проблеми нерівномірного розподілу
Централізована модель дозволяє справедливіше розподілити фінансове навантаження між країнами Євросоюзу відповідно до їхньої частки у валовому внутрішньому продукті. Проте сфері військової допомоги переважно зберігається двосторонній формат фінансування, що призводить до нерівномірного розподілу зобов’язань.
Географічний розподіл допомоги
Згідно з даними, у 2025 році 62% усієї європейської військової допомоги надійшло з країн Західної Європи, зокрема Німеччини та Великобританії. Північна Європа стане другою за обсягами донорською групою, її частка зросла з 18% у 2022 році до 36% у 2023-му і залишалася високою надалі.
Водночас, внесок Східної та Південної Європи суттєво зменшився. Частка країн Східної Європи скоротилася з 17% у 2022 році до лише 2% у 2025-му, а південноєвропейські країни зменшили свій внесок з 7% до 3%.
Результати та перспективи втрати американської підтримки
Отже, у 2025 році Європа не лише компенсувала втрату американської підтримки, а й структурно змінила модель допомоги Україні, зосередившись на централізованому фінансуванні через інституції ЄС та акцентуючи роль окремих країн у військовій сфері.
