Європейський Союз визначив Росію та Білорусь як джерела гібридних загроз

Визнання гібридних загроз

Європейський Союз у своїй новій довгостроковій політиці офіційно закріпив статус Росії та Білорусі як джерел гібридних загроз. В рамках оновленої стратегії, Брюссель розглядає можливість визнання видачі віз громадянам цих країн “недоцільною” через питання безпеки, а також пропонує інструменти для швидкого блокування в’їзду посадовцям з цих держав.

Стратегія з питань притулку та міграції

Єврокомісія представила Європейську стратегію з питань притулку та міграції, в якій вперше на такому високому рівні зафіксовано роль Москви та Мінська у створенні міграційних криз. Росія була прямо названа державою-агресором, чії дії викликають масовий потік біженців з України, в той час як Білорусь охарактеризована як спільник агресора.

Інструменталізація мігрантів

У документі зазначається, що обидві країни звинувачуються в “інструменталізації мігрантів”, тобто в цілеспрямованому використанні людей для дестабілізації кордонів Європейського Союзу. З 2021 року ця тактика стала причиною нових форм гібридних загроз для європейської безпеки.

Жорсткість у візовій політиці

Не дивлячись на жорстку риторику, технічно обидві країни залишаються у списку держав, з якими діють угоди про реадмісію, що передбачає повернення нелегальних мігрантів. Одночасно була представлена перша в історії візова стратегія ЄС, яка, хоч і не згадує РФ і Білорусь безпосередньо, містить натяки на посилення контролю.

Гуманітарні візи та підтримка України

Незважаючи на нові правила, гуманітарні візи для дисидентів, журналістів та правозахисників залишатимуться доступними та розглядатимуться в індивідуальному порядку, незалежно від громадянства. Стратегія підтверджує, що надання притулку громадянам України залишається пріоритетом, проте документ містить натяки на можливий “вихід із режиму тимчасового захисту”.

Скоординований підхід Брюсселя

Брюссель намагається дотримуватись скоординованого підходу. З одного боку, йдеться про підтримку повернення українців додому для відбудови країни, як тільки дозволить безпекова ситуація. З іншого – розробляються механізми для тих, хто планує залишитися, щоб забезпечити їх інтеграцію та надання легального статусу проживання з інших підстав.