Capital Economics: п’ять макротем, що визначатимуть 2026 рік

2025-й показав, як кілька великих сил — від буму штучного інтелекту до повернення протекціонізму та посилення фіскального тиску — формують економічний порядок денний. У свіжому огляді, на який посилається Investing.com, аналітики Capital Economics окреслили п’ять макротрендів, що, на їхню думку, домінуватимуть у 2026 році. Нижче — головні тези та пояснення, що вони означають для ринків і для України.

1. ШІ: вигоди зростають, а оцінки — напружені

Capital Economics очікує, що економічні дивіденди від штучного інтелекту у 2026 році збільшаться, насамперед у США — завдяки інвестиціям у дата-центри, напівпровідники, енергетичну інфраструктуру та хмарні сервіси. За оцінкою головного економіста групи Ніла Шерінга, ШІ вже додав приблизно 0,5 в. п. до зростання ВВП США у першій половині 2025 року, і підтримка збережеться. На цьому тлі Capital Economics тримає прогноз зростання США вище консенсусу.

Європа, за очікуваннями, відставатиме через повільніше впровадження технологій та нижчі капінвестиції. Оцінки американських акцій, особливо «ШІ-бенефіціарів», виглядають підвищеними, але ще не повторюють ексцесів кінця 1990-х. На хвилі прибутків і інвестоптимізму аналітики допускають подальше зростання ринку та називають орієнтиром для S&P 500 позначку 8000 до кінця 2026 року.

Пояснюємо

• ШІ впливає на продуктивність двома каналами: автоматизація процесів і нові джерела виручки (генеративні сервіси, преміальні чипи, дата-центри).
• Інвестували насамперед США; Європа стикається з регуляторною невизначеністю та браком масштабних капіталовкладень.
• Ризики: концентрація в окремих іменах, надвисокі мультиплікатори, залежність від вартості капіталу та енергомісткість інфраструктури ШІ.

Що це означає для України

• IT-послуги й R&D-аутсорсинг можуть виграти від глобального попиту на рішення та інфраструктуру для ШІ.
• Зростання апетиту до ризику на світових ринках у періоди «шІ-раллі» традиційно покращує доступ до зовнішнього капіталу для емітентів ринків, що розвиваються.
• Водночас висока волатильність техсектору — аргумент за диверсифікацію портфелів та хеджування валютних ризиків.

2. Китай: низьке зростання і дефляційний шлейф

Хоча Китай скорочує технологічний розрив у ШІ, його економіка впирається у структурні обмеження: модель, що віддає пріоритет пропозиції над попитом, створює надлишкові потужності та пригнічує споживання. Capital Economics очікує низькі темпи зростання і збереження дефляційного тиску у 2026 році, а також збільшення торгового профіциту. Дохідності китайських держоблігацій уже опускалися нижче японських — симптом слабкого внутрішнього попиту.

Пояснюємо

• Дефляція здешевлює китайський експорт і підсилює конкуренцію, провокуючи торгові бар’єри у США та ЄС.
• Слабкий внутрішній попит КНР охолоджує ціни на сировину та інвестиційні товари глобально.

Наслідки для України

• Довші хвилі недозавантаження в Китаї тиснуть на ціни сталі, руди та частини промтоварів, що впливає на виручку українських експортерів.
• Європейські захисні заходи проти «надлишкових потужностей» КНР можуть перерозподіляти ланцюги постачання ближче до ЄС — можливість для українських виробників інтегруватися у регіональні ланцюжки з високою локалізацією.

3. Торговельна війна не закінчилась: протекціонізм тримається

За оцінкою Capital Economics, навіть якщо окремі домовленості між Вашингтоном і Пекіном тимчасово знижують ризик ескалації, базова напруга залишатиметься. Клаузули з «обмеженим строком дії» можуть знову відкрити фронт наприкінці 2026 року. Залежність бюджету США від тарифних надходжень — додатковий аргумент проти швидкої відміни бар’єрів. Водночас перерозподіл ланцюгів постачання триватиме, а зміни в рамках USMCA здатні посилювати правила походження, обмежуючи «обхідні маршрути» через Мексику.

Пояснюємо

• Тарифи — це податок на імпорт, який підвищує ціну товару та стимулює перенос виробництва ближче до ключових ринків (friend-shoring, nearshoring).
• Жорсткіші правила походження змушують збільшувати локалізацію, інакше товар не отримає преференцій.

Наслідки для України

• Поглиблення виробничої кооперації з ЄС і дотримання правил походження — критично для експортерів (автокомпоненти, машинобудування, електротехніка, харчова переробка).
• Бізнесу варто прораховувати альтернативні логістичні маршрути та ризик появи нових бар’єрів на ключових ринках.

4. Центробанки пом’якшують політику, але без «великого здешевлення» у США

Пом’якшення монетарної політики триватиме, однак нерівномірно. За сценарієм Capital Economics, стійка активність та інфляція близько 3% у США означають повільніше зниження ставок, ніж закладає ринок. Якщо ФРС ще раз знизить ставку цього року, у 2026-му фірма бачить простір лише для одного кроку, що залишить діапазон ставки федеральних фондів на рівні близько 3,25–3,50%. Єврозона та Британія можуть пом’якшити дещо більше, Бразилія — глибше, тоді як Японія залишається «аутсайдером» із очікуваним підвищенням ставки до 1,25%.

За таких умов долар може мати кращий рік проти євро та фунта, а єна — дещо зміцнитися щодо долара.

Пояснюємо

• Вищі ставки у США тримають сильніший долар, підвищують вартість капіталу в усьому світі та впливають на оцінки активів.
• Дорожчий долар ускладнює обслуговування боргу в іноземній валюті для країн-боржників і корпорацій з валютними зобов’язаннями.

Наслідки для України

• Глобальна вартість грошей визначає дохідності суверенних і корпоративних запозичень: дорожчий долар — вища премія за ризик для емітентів з ринків, що розвиваються.
• Для домогосподарств і бізнесу це аргумент зважено керувати валютною позицією, планувати графік залучення фінансування та частково фіксувати ставки, де це можливо.

5. Фіскальні ризики: волатильність на ринках нікуди не зникне

Великі економіки — від США та Британії до Франції — входять у 2026 рік із суттєвими дефіцитами та підвищеним борговим навантаженням. Єдиного «порогу кризи» немає, але політичні потрясіння здатні швидко змінити оцінку ринками фіскальної стійкості. Capital Economics очікує, що зниження ставок і помірні форми фінансових репресій допоможуть стабілізувати боргові ринки, однак короткі різкі розпродажі, зумовлені фіскальними приводами, ймовірно, повторюватимуться.

Пояснюємо

• Фінансові репресії — набір інструментів, коли влада утримує вартість держборгу керованою (через регуляції, вимоги до банків, «якоріння» депозитів тощо), аби створити простір для бюджету.
• Фіскальні ризики підвищують премію за ризик, тиснуть на фондові індекси й можуть вибірково виштовхувати капітал з ризикових активів.

Наслідки для України

• Періоди глобального «risk-off» здатні ускладнювати доступ до ринкового фінансування. Дотримання фіскальної дисципліни та співпраця з міжнародними партнерами залишаються ключем до стійкості.
• Бізнесу корисно робити стрес-тести ліквідності, мати резерви та диверсифікувати джерела фінансування.

Що робити інвесторам і бізнесу

• Диверсифікувати портфелі за класами активів і валютами; враховувати «концентраційний ризик» у ШІ-сегменті.
• Переглянути ланцюги постачання з урахуванням правил походження і потенційних тарифів.
• Планувати ліквідність із запасом на підвищену волатильність та можливі «вікна ринку».
• Інтегрувати ШІ в операції для підвищення продуктивності, але оцінювати рентабельність і кіберризики.

Джерело: оцінки Capital Economics, викладені у матеріалах Investing.com. Прогнози — не гарантія майбутніх результатів і можуть змінюватися залежно від даних і політичних рішень.