Статистика платіжного балансу України за листопад 2025 року

Загальні дані

Національний банк України (НБУ) оприлюднив статистику платіжного балансу за листопад 2025 року та підсумки одинадцяти місяців. Попри серйозне розширення торговельного дефіциту, країна демонструє вражаючі фінансові показники, що стало можливим завдяки суттєвій підтримці з боку міжнародних партнерів.

Стан платіжного балансу

Зведений платіжний баланс у листопаді закрився з профіцитом $5,1 млрд, що є покращенням у порівнянні з показником $3,5 млрд за аналогічний період минулого року. Це стало можливим завдяки позитивному фінансовому рахунку: чистий приплив капіталу склав $8,6 млрд, з яких $7 млрд – це прямі кредитні надходження від міжнародних партнерів.

Дефіцит поточного рахунку

У той же час дефіцит поточного рахунку, що визначається як різниця між доходами та витратами країни, зріс до $3,5 млрд. Цей фактор пояснюється значним зростанням імпорту на фоні скорочення експорту.

Динаміка торгівлі товарами

Ситуація в сфері торгівлі товарами залишається напруженою:

• Імпорт злетів на 28,2%, сягнувши $8,1 млрд. Основним драйвером цього зростання стало машинобудування (+40,4%) та енергетичний імпорт (вугілля, газ, електрика), який зріс на третину.
• Експорт, у свою чергу, просів на 1,7%, досягнувши $3,4 млрд. Зовнішні продажі українських товарів не встигають за темпами споживання на внутрішньому ринку.

Золоті резерви та фінансова стабільність

Завдяки міжнародній допомозі, станом на 1 грудня золотовалютні резерви України досягли $54,8 млрд. Цей обсяг є достатнім для фінансування імпорту протягом наступних 5,6 місяців. Для порівняння, нормою вважається покриття трьохмісячної потреби.

Перспективи та виклики

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що ситуація є історично унікальною. Він зазначає, що аномальне значення показника «помилок та упущень» досягло максимуму в +$2,8 млрд. Це може свідчити про значний обсяг неформальних валютних потоків, недостатнє відображення окремих операцій або великі часові затримки між оплатою та реальними поставками товарів.

«Оскільки помилки оцінені в „плюс“, можливо припустити, що це є частиною тіньового доступу валюти та криптовалюти в країну, ймовірно через збільшення мобілізаційних процесів», – зазначив Шевчишин.