Японія не підтримала фінансування репараційного кредиту Україні
Відмова Японії від фінансування
Японія відхилила пропозицію Європейського Союзу та країн G7 про фінансування репараційного кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів на суму $30 мільярдів. Це рішення викликане юридичними ризиками, відзначила влада Японії. Водночас європейські чиновники вважають, що основною причиною відмови є побоювання Японії втратити підтримку США.
Ситуація з російськими активами в ЄС
Водночас, в європейській частині плану конфіскації російських активів та кредитування Україні з’явилися ознаки прогресу. Згідно з інформацією видання The Times, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер висловив сподівання, що угоду вдасться укласти в найближчі дні, а ЄС може оголосити про це вже цього або наступного тижня.
Проблеми з прихованими активами
Франція здійснила приховування інформації про заморожені російські активи на суму 18 мільярдів євро, за що зазнала критики з боку інших країн ЄС. Зокрема, Financial Times повідомляє, що Париж не проінформував партнерів про активи, що зберігаються у французьких банках, і про те, як використовуються отримані від них відсотки.
Умови та ризики фінансування
Відзначається, що банківська компанія Euroclear вже отримує прибуток від заморожених активів, але не зобов’язана виплачувати Росії нараховані відсотки. Ці фінансові ресурси частково використовуються для забезпечення кредиту Україні на 50 мільярдів євро. Приватні банки ж, в свою чергу, зазвичай зобов’язані утримувати та виплачувати Росії певні відсотки за депозитами.
Пропозиції Єврокомісії
На початку грудня Єврокомісія представила два варіанти подальшого фінансування України: видача «репараційного» кредиту за рахунок російських активів або запозичення, які спиратимуться на бюджет ЄС. Однак проти зазначеного репараційного кредиту виступає Бельгія, побоюючись можливих юридичних позовів з боку Росії.
Крім того, голова Європейського центрального банку Крістін Лагард зазначала, що можливе застосування запропонованого механізму може негативно вплинути на довіру до євро як резервної валюти.
