Фіскальні результати детінізації ринку алкоголю та тютюну в Україні у 2025 році
Актуальна ситуація на ринку алкоголю
У 2023−2024 роках процес детінізації ринку алкоголю та тютюну в Україні дав значні фіскальні результати, зокрема зростання виробництва та рекордну завантаженість спиртзаводів. За словами голови Податкового комітету ВРУ Данила Гетманцева, тіньовий сектор ринку тютюну зменшився до 12,6%, що свідчить про позитивні зміни в галузі.
Динаміка виробництва спирту у 2025 році
За 11 місяців 2025 року в Україні було вироблено 32,56 млн дал безводного спирту (б.с.), що на 26,6% більше порівняно з 2024 роком. Середньомісячне виробництво становило 2,96 млн дал, що на 0,62 млн дал перевищує показники 2024 року. Ця динаміка свідчить про покращення завантаженості потужностей спиртзаводів, що стало можливим завдяки новому законодавству, прийнятому Верховною Радою.
Фіскальні надходження: складна реальність
Незважаючи на позитивні результати в сегменті виробництва, фіскальні надходження до бюджету від виробників лікеро-горілчаної продукції залишаються обнадійливими. За 11 місяців 2025 року до бюджету надійшло лише 0,1 млрд гривень, із яких 0,9 млрд гривень (+11,4% порівняно з попереднім роком) надійшло за рахунок підвищення акцизних ставок.
Ринок тютюну: зростання обсягу тіні
За даними Kantar, ринок тютюну у 2025 році також зазнав змін: обсяг «тіні» виріс до 17,8%. У той же час галузь знизила виробництво сигарет на 1,2 млрд штук (на 4,6%), а замовлення акцизних марок зменшилося на 218,9 млн штук (на 22,2%). Це призвело до зниження рівня сплати ПДВ на вироблені тютюнові вироби до 15,9%.
Витрати бюджету через нелегальний ринок
Згідно з аналізом Kantar, щорічні втрати державного бюджету від нелегального ринку тютюну, за попередніми розрахунками, вже досягли 26,5 млрд гривень. Це свідчить про актуальність проблеми та необхідність вжиття заходів для її вирішення.
Перспективи на 2026 рік
Данило Гетманцев підкреслює, що у 2026 році державні органи повинні активізувати зусилля в боротьбі з тіньовими ринками підакцизних товарів. Це є ключовим показником ефективності детінізації та потенційним резервом для збільшення державних видатків.
