Євросоюз готує нові санкції проти російського бізнесу

Підготовка нових обмежень

Європейський Союз планує запровадити нові обмеження проти російського бізнесу та фінансового сектору. Посли країн ЄС погодили санкційні списки, до яких увійшли 50 російських банків, енергетичні компанії, а також учасники мережі тіньового флоту. Загалом ідеться про 145 фізичних та юридичних осіб. Остаточне рішення міністри закордонних справ ЄС мають ухвалити 16 листопада.

Склад санкцій

Нові санкції охоплюють три режими Євросоюзу. Найбільша частина обмежень стосується основного санкційного режиму, запровадженого у відповідь на порушення територіальної цілісності України. У його межах перебуває приблизно 4500 осіб та організацій.

До нового списку погодилися додати ще 113 фізичних та юридичних осіб, серед яких 50 російських банків, компанії та особи, що допомагають працювати тіньовому флоту, а також енергетичні підприємства.

Гібридні загрози та кіберзахист

Ще 31 фізичну та юридичну особу планують внести до санкційного режиму проти гібридних загроз. Це обмеження стосується учасників кампаній з маніпулювання інформацією та іноземного втручання. Окрему особу також додали до санкційного списку в межах режиму, спрямованого проти кіберзагроз.

Ці нові обмеження пов’язані, за інформацією одного з дипломатичних джерел, зі спробою атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині, за яку Берлін звинуватив Москву. Російська сторона традиційно спростовує свою причетність до таких операцій.

Термін дії попередніх санкцій

Посли країн ЄС погодили нові санкційні списки 11 листопада. Остаточне затвердження очікується на засіданні міністрів закордонних справ 16 листопада. Після затвердження та публікації в Офіційному журналі ЄС нові обмеження набудуть чинності.

Наприкінці вересня Європейський Союз погодився продовжити персональні санкції проти приблизно 3000 російських осіб та компаній на три роки, водночас виключивши з цих списків мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Компроміс став результатом складних переговорів: Франція наполягала на виключенні Усманова, а Люксембург — Фрідмана, зокрема через арбітражний позов бізнесмена на близько $16 млрд.