Онлайн-шопінг в Україні: як війна змінює споживчі звички
Емоційний баланс через онлайн-шопінг
В умовах продовження війни та загального виснаження, українці активно шукають способи підтримати свій емоційний стан. Однією з таких альтернатив стає онлайн-шопінг, який не лише забезпечує необхідні покупки, а й приносить позитивні емоції, допомагаючи відновити відчуття нормальності. Це підтверджується результатами щорічного дослідження компанії Gradus.
Стан енергетичного балансу
За даними опитування, проведеного у 2026 році, 69% респондентів вказують на низький рівень енергії, що спонукає їх до пошуку швидких способів емоційного відновлення. Ключовим засобом тут виступають «малі радощі», що виникають через споживання, зокрема через покупки онлайн.
Зростання потреби в задоволенні
Важливо відзначити, що частка українців, які відчувають потребу у власних задоволеннях під час війни, стабільно зростає. Так, соціальні стереотипи щодо імпульсивних покупок поступово руйнуються. Онлайн-шопінг перетворюється на джерело ендорфінів і спосіб емоційної саморегуляції – нова модель споживання формується на базі емоційної мотивованості.
Онлайн-шопінг набирає популярності
Дослідження показує, що вже 56% українців замовляють товари онлайн кілька разів на місяць, а 19% роблять це щотижня. Це свідчить про стабільний ріст популярності онлайн-покупок, яка збільшується на 4-5% щороку. Лише 3% опитаних не використовують онлайн-канали для шопінгу.
Драйвери онлайн-шопінгу
Серед ключових факторів, які впливають на зростання онлайн-шопінгу, залишаються вигідні ціни, широкий асортимент товарів, а також зручність користування. Однак емоційна мотивованість бере верх: під час хронічного стресу доступність і швидкість задоволення потреб роблять онлайн-шопінг особливо привабливим для споживачів.
Висновок
Дослідження, проведене компанією Gradus у березні 2026 року, відображає структуру населення міст України з кількістю мешканців більше 50 тисяч осіб, віком від 18 до 60 років, за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, виключаючи тимчасово окуповані території. Вибірка складала 1000 респондентів.
