Рейтинг свободи в інтернеті 2026: Україна на дні європейського списку
Глобальна цензура та її вплив
Глобальний рівень цензури в інтернеті продовжує зростати: поки деякі країни забезпечують вільний доступ до мережі, інші активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі та політичним інакомисленням. За даними порталу Cloudwards, Україна зафіксувала критично низькі показники в цій сфері, опинившись серед аутсайдерів у регіоні.
Рейтинги свободи в інтернеті
Лідером за рівнем свободи в Інтернеті є 11 країн, які отримали максимальні 92 бали. Серед тих, хто займає передові позиції, варто відзначити Бельгію, Коста-Рику, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нову Зеландію. На противагу цим країнам, Україна отримала лише 44 бали, що суттєво ставить її на останні місця серед держав Європи.
Найгіршу ситуацію із свободою в інтернеті демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів. З нею поряд опинилися руски, Пакистан, Іран та Китай з 4 балами, лише дві з яких – Білорусь (20 балів) та росія (4 бали) – мають гірші показники в регіоні.
Вплив режимів на інтернет-свободу
Чітко оцінити федеральні причини для запровадження інтернет-обмежень можна через контекст: від захисту від мови ворожнечі до придушення політичного інакомислення. У регіонах із жорсткими режимами, цензура та моніторинг трафіку слугують інструментами контролю інформаційних наративів. Наслідки за порушення цензурних законів варіюються від великих адміністративних штрафів до арештів.
Аналітики зауважують, що найжорстокішими у переслідуванні залишаються завантаження через торрент-трекери. Усі країни мають свої закони щодо авторських прав, які не дозволяють вільне використання торрентів.
Методологія дослідження
Дослідження «Mapped: Internet Freedom by Country in 2026» охопило 171 країну й ґрунтується на 100-бальній шкалі, де 100 балів означають абсолютну свободу, а 0 – тотальну цензуру. Аналіз включив дані з технічних платформ, звітів Freedom House, а також урядових повідомлень, судових рішень і регуляторних актів. Основні критерії для оцінки включали можливість доступу до політичного та громадського контенту, свободу використання соціальних мереж і наявність блокувань засобів обходу цензури, таких як VPN-сервіси.
