Держборг Китаю вперше перевищив показники ЄС
Ситуація з держборгом у світі
У 2025 році державний борг Китаю вперше перевищив борги Європейського Союзу, досягнувши позначки 18,7 трильйона доларів. Це сталося на фоні безконтрольного зростання боргів в інших країнах, зокрема Сполучених Штатах, де державний борг перевищує 38 трильйонів доларів, що підтверджує дані Visual Capitalist.
Стратегії фінансування провідних економік
Після фінансової кризи 2008 року основні економічні гравці вбралися у різні тактики управління держборгом. За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), з 1995 по 2025 рік Сполучені Штати та Китай демонструють агресивне нарощування держборгів, особливо з 2020 року. На відміну від цього, заборгованість ЄС залишилася значно нижчою, становлячи 17,6 трильйона доларів у 2025 році.
Динаміка боргів з 2008 року
У 2008 році борги США та Європейського Союзу майже зрівнялися, сягнувши 10,9 трильйона та 10,7 трильйона доларів відповідно. У той час як із стартових позицій у 1,2 трильйона доларів Китай зміг за короткий час випередити ЄС.
Темпи зростання заборгованості
З 2008 року боргове навантаження Китаю зростало на 17% щорічно, що більше ніж удвічі перевищує американський показник у 7,7%. ЄС, у свою чергу, демонстрував найбільш стримане зростання лише на 3% щорічно, що, у свою чергу, є результатом низького економічного зростання та суворих фіскальних обмежень.
Причини боргового буму
Агресивне зростання боргів у Китаю в основному зумовлене масовою кредитною експансією, активними інвестуваннями в інфраструктуру та підтримкою державного сектора. На відміну від Китаю, США страждають від хронічного дефіциту бюджету, що дозволяє утримувати високі витрати без жорстких фіскальних рамок.
Глобальні економічні наслідки
Безконтрольне нарощування боргів у США та Китаї створює «бомбу уповільненої дії». Завдяки своїм запозиченням обидві країни підтримують видиму стабільність, але це суттєво звужує економічні можливості на випадок нових криз. У свою чергу, обережніша політика ЄС призвела до економічної стагнації. Якщо найбільші економіки світу не почнуть балансувати свої бюджети, це може спричинити новий виток глобальної інфляції та підвищити ризик суверенних дефолтів.
